КОСМІЧНІ ФАНТАЗІЇ

 

Космічне полотно

Стежу я за ним багато років -

За темним  і безкрайнім полотном.

Ночами розглядаю з різних боків,

Зірки на ньому  я рахую перед сном.

 

Чумацький шлях проліг посеред неба -

 я подумки вже йду по цій дорозі .

Там мчить далеко голуба комета -

Перед її красою встояти не в змозі .

 

Десь там серед зірок-гігантів 

Маленька зірочка горить яскраво.

Як діамант в п'ятсот каратів ,

Вона всім в очі світить величаво .

 

А ось і місяць - друг мій мовчазний ,  

 Завжди він  поряд із зі мною ...

У нічній тиші, коли всі  дивляться сни,

Нас в цьому світі тільки двоє .

 

Хотіла я б у космос полетіти,

Щоб знайти планет інших сліди.

І втілити усі свої космічні мрії

Та відкрити нові незвідані світи.

 

 Автор: учениця 8-А класу

               Шамюнова Діана

            Космічний простір

Безмежний, неосяжний понад нами
Космічний Світ єднає темряву й блакить.
Він весь наскрізь пронизаний думками
Про сенс життя, про небуття, про кожну мить.

Про те, хто Ти, хто Я і звідки?
Про те, чи є ще хтось у Всесвіті, крім нас?
Питання ці з'являються нерідко,
А відповідь таємна повсякчас.

Космічний простір вабить і чарує
І вдень, і в ніч однаково прекрасно:
То Сонце всім тепло своє дарує,
То зорі манять погляд ясні.

Космічний шлях долав мільйони років,
Формуючи калейдоскоп небачених планет,
Де поєднались істини провидців і пророків
Та кожному зірки приготували свій секрет.

 Автор: учениця 8-А класу

               Шамюнова Діана

 

     Загадковий космос                

Піднявши голову на небо,

Дивлюсь в небесну далечінь.

Питань багато є у мене,

Бо манить  й вабить височінь.

Яке життя там, я  не знаю,

Адже ніколи не бувала там.

Та мрію я завітну маю

Поринути  в  той неосяжний Всесвіт,

І на машині часу  дослідити

Міжгалактичні дивовижі

І порожнечу за межами небес.

Як красиво вдень на небі

Пропливають сріблясті хмаринки,

А за ними  ховається невідоме нам

Усім космічне царство і  крижинки.

Кожна зірочка,  комети і планети   

Освітлюють нам шлях вночі яскраво.                      

І  бачим  ми сузір'я загадкові,    

Володаря ночі – місяця і сонце золотаве.    

Десь по небу пролітають 

Літаки, неначе вільні й горді птахи.

І везуть людей   у інший світ.

Тисячі кілометрів долають,

Приземляються і знову у політ.

Науковці   в космос запускають           

Супутники, ракети, кораблі.

Виходять у відкритий космос і гадають,

Чи є життя ще десь, окрім  Землі.

   

І не можем  точно ми дізнатись,

Скільки є у Всесвіті  галактик і небесних тіл.     

Як до віддалених зірок дістатись?                 

Яке життя там  у небесних   всіх світил?         

Зірки тепер ми можем дарувати,

Своїми іменами називати.                        

Ніхто й не мріяв , й не гадав про це раніше,

А зараз роблять це частіше і частіше.                                  

Ось в нічному небі пролітає                    

Зірочка з хвостом  красивим і яскравим.                               

Ми загадуєм  найпотаємніше  бажання-

І  на здійснення його з надією чекаєм.                               

Зірка,  ти для нас загадка!

Звідки ти? І  у яку безодню впала? 

І чому так швидко згасла?

А Полярна Зірка сяє. 

І, можливо, там, на небі,

На планетах невідомих

Люди теж живуть щасливі                                 

В садах райських та чудових.                     

Може, там ліси буяють, 

Луки  є на пагорбах високих.                                

І течуть струмочки, ніби в казці,

І  впадають у  моря  глибокі.                        

І напевно, звірі є казкові, 

Які грайливо скачуть по стежинках,

І мають добре серце і довіряють людям.

І хочуть жити в мирі і любові.                                            

І може, квітне квітів лан роздолий.                              

І є яскравих птахів розмаЇть, 

Які співають  ніжну колискову

Для космосу, для всесвіту і для орбіт.

У космос люди вже злітали

І на Марс політ запланували.                           

Про Андромеду і парад планет

Неодноразово  вже писали.

Але і досі нам цікаво : 

Ну, чому  ось саме так       

Ті зірки в сузір'я стали?

Що  за  галактика Чумацький Шлях?                                  

Що  то за диво космос той?

Чому такий далекий, загадковий?

Чому  він так  притягує і вабить нас?

Як до космічних далей  нам дістатись?

Як  хочеться  мені про це  скоріш дізнатись!

І знову й знову буду я вдивлятись

В  цей загадковий простір наді мною.                          

І буду мріяти, гадати й любуватись

Красою  незрівнянною і неземною.

Автор: Чехун Вікторія

                           учениця 7-В класу